Право на здоров’я


Фото: shutterstock.com

Право на здоров’я – одне з ключових прав людини.

Згідно статуту ВООЗ, володіння найвищим досяжним рівнем здоров’я – одне з основних прав кожної людини незалежно від раси, релігії, політичних переконань, економічного чи соціального стану/

Що таке право на здоров’я

Право на здоров’я означає, що уряди повинні забезпечувати умови, при яких кожна людина може володіти найкращим здоров’ям, наскільки це можливо. Це означає, держава повинна створити такі умови, при яких людина отримувала б відповідні медичні послуги, мав здорові і безпечні умови праці, належне житло, поживну і безпечну їжу.

Право на здоров’я закріплено в міжнародних договорах з прав людини, а також в національних конституціях всього світу.

Програми, які реалізують це право

Згідно з міжнародними домовленостями держави розробляють програми для забезпечення ключових показників здоров’я населення. Наприклад, програми, спрямовані на скорочення мертвонароджуваності, дитячої та материнської смертності; програми щодо запобігання і лікування епідемічних, ендемічних, професійних та інших захворювань, програми поліпшення всіх аспектів гігієни зовнішнього середовища і гігієни праці в промисловості.

Також у відповідності з цими домовленостями держави повинні створити умови, які забезпечували б усім кваліфіковану медичну допомогу і медичний догляд у разі хвороби.

Збереження здоров’я

Необхідно підкреслити, що право на здоров’я – це не тільки своєчасне та належне надання медичної допомоги у випадку хвороби. Держава повинна забезпечувати своїм громадянам доступ до безпечних харчових продуктів, харчування і житла, здоровим виробничих і екологічних умов, а також – доступ до освіти та інформації в галузі охорони здоров’я.

У відповідності з положеннями профілактичної медицини, дуже важливо зберігати здоров’я здорових людей, і це має бути пріоритетом державної політики і кожної людини.

Адекватна медична допомога

Що ж стосується медичної допомоги хворим, то вона повинна бути доступна – як у фізичному сенсі (знаходитися близько від будинку), так і в економічному (доступна за ціною).

Медична допомога повинна надаватися всім без якої-небудь дискримінації (в тому числі іммігрантів та особам без певного місця проживання). Всі медичні установи, товари і послуги повинні відрізнятися дотриманням медичної етики, а надавати послуги з урахуванням статевих відмінностей (щоб можна було вибрати лікаря своєї статі) і вікових потреб. Медичні установи, товари і послуги повинні бути адекватні в науковому і медичному відношенні і мати хорошу якість.

Мінімальний рівень права на здоров’я

Існують ключові елементи, які повинні забезпечувати всі країни світу незалежно від економічного і культурного розвитку. Це так званий мінімальний необхідний рівень права на здоров’я. У нього входять необхідна первинна медико-санітарна допомога; мінімальна необхідна і поживна їжа; санітарія; безпечна питна вода і основні лікарські засоби.

Держави повинні розробляти національні стратегії в області суспільної охорони здоров’я, які задовольняли б потреби всіх груп населення, особливу увагу має приділятися вразливим і маргінальним групам.